ВСТУП
Python – це інтерпретована мова програмування високого рівня, яка була розроблена у 1989 році Гвідо ван Россумом в Нідерландах. Перші версії мови були випущені у 1991 році і отримали велику популярність серед програмістів, оскільки Python був дуже легким у використанні, мав читабельний синтаксис і багато корисних бібліотек. У 2000-х роках Python став все більш популярним, особливо в галузі науки про дані, веб-розробки та машинного навчання. У 2008 році була випущена версія Python 3, яка вносила значні зміни до мови, зокрема, були виправлені деякі неоднозначності в синтаксисі та додано нові функції. Він назвав свою мову Python на честь однойменного британського комедійного телешоу “Монті Пайтон”. Python був створений для забезпечення простої та легко зрозумілої мови програмування для початківців, яка б також була потужною для професійних програмістів. Python мав успіх в наукових та академічних галузях завдяки своїй простоті та потужності. У наш час Python є однією з найпопулярніших мов програмування в світі, використовується в багатьох галузях, включаючи науку даних, штучний інтелект, веб-розробку та багато іншого. Крім того, Python має величезну спільноту розробників, яка постійно розширює та покращує мову, що робить її ще більш привабливою для використання. Якщо ви хочете почати програмувати на Python, то перш за все, вам потрібно встановити Python на свій комп’ютер. Ви можете знайти останню версію Python на офіційному сайті Python: https://www.python.org/downloads/. Встановлення Python на ваш комп’ютер дуже просте і зазвичай займає декілька хвилин. Після встановлення Python ви можете використовувати інтегровану середу розробки (IDE) або текстовий редактор для написання та виконання своїх програм на Python. Якщо ви новачок, рекомендується почати з IDE, таких як PyCharm або Spyder, які мають додаткові можливості, такі як автодоповнення коду, підсвічування синтаксису та інші корисні функції. Після встановлення та запуску IDE або текстового редактора ви можете створити новий файл і почати писати свою першу програму на Python. Рекомендується почати з простих програм, таких як програма обчислення середнього значення двох чисел, а потім поступово переходити до складніших завдань. Основні конструкції Python, такі як умовні оператори, цикли та функції, повинні бути досить зрозумілими, якщо ви вже мали досвід програмування на інших мовах. Якщо ж ви новачок, рекомендується ознайомитись зі структурою програм та основними конструкціями на Python за допомогою інтернет-ресурсів, таких як документація Python або онлайн-курси. Також, важливо практикуватись у програмуванні на Python, розв’язуючи різноманітні завдання і проекти. Чим більше ви практикуєтесь, тим більш впевнено ви будете в програмуванні на Python.
Python – це інтерпретована мова програмування високого рівня, яка була розроблена у 1989 році Гвідо ван Россумом в Нідерландах. Перші версії мови були випущені у 1991 році і отримали велику популярність серед програмістів, оскільки Python був дуже легким у використанні, мав читабельний синтаксис і багато корисних бібліотек. У 2000-х роках Python став все більш популярним, особливо в галузі науки про дані, веб-розробки та машинного навчання. У 2008 році була випущена версія Python 3, яка вносила значні зміни до мови, зокрема, були виправлені деякі неоднозначності в синтаксисі та додано нові функції. Він назвав свою мову Python на честь однойменного британського комедійного телешоу “Монті Пайтон”. Python був створений для забезпечення простої та легко зрозумілої мови програмування для початківців, яка б також була потужною для професійних програмістів. Python мав успіх в наукових та академічних галузях завдяки своїй простоті та потужності. У наш час Python є однією з найпопулярніших мов програмування в світі, використовується в багатьох галузях, включаючи науку даних, штучний інтелект, веб-розробку та багато іншого. Крім того, Python має величезну спільноту розробників, яка постійно розширює та покращує мову, що робить її ще більш привабливою для використання. Якщо ви хочете почати програмувати на Python, то перш за все, вам потрібно встановити Python на свій комп’ютер. Ви можете знайти останню версію Python на офіційному сайті Python: https://www.python.org/downloads/. Встановлення Python на ваш комп’ютер дуже просте і зазвичай займає декілька хвилин. Після встановлення Python ви можете використовувати інтегровану середу розробки (IDE) або текстовий редактор для написання та виконання своїх програм на Python. Якщо ви новачок, рекомендується почати з IDE, таких як PyCharm або Spyder, які мають додаткові можливості, такі як автодоповнення коду, підсвічування синтаксису та інші корисні функції. Після встановлення та запуску IDE або текстового редактора ви можете створити новий файл і почати писати свою першу програму на Python. Рекомендується почати з простих програм, таких як програма обчислення середнього значення двох чисел, а потім поступово переходити до складніших завдань. Основні конструкції Python, такі як умовні оператори, цикли та функції, повинні бути досить зрозумілими, якщо ви вже мали досвід програмування на інших мовах. Якщо ж ви новачок, рекомендується ознайомитись зі структурою програм та основними конструкціями на Python за допомогою інтернет-ресурсів, таких як документація Python або онлайн-курси. Також, важливо практикуватись у програмуванні на Python, розв’язуючи різноманітні завдання і проекти. Чим більше ви практикуєтесь, тим більш впевнено ви будете в програмуванні на Python.
Лінійні програми
Лінійна програма – це програма, що складається зі списку інструкцій, що виконуються послідовно, одна за одною, без умов та гілок. Такі програми можна представити у вигляді простого блок-схеми, де кожна інструкція виконується одразу після попередньої. Основна структура лінійної програми складається зі вхідних даних, обчислювальних операцій та вихідних даних. Зазвичай програма починається з введення даних, далі виконуються потрібні обчислення, і в кінці програми виводяться результати.
Лінійна програма – це програма, що складається зі списку інструкцій, що виконуються послідовно, одна за одною, без умов та гілок. Такі програми можна представити у вигляді простого блок-схеми, де кожна інструкція виконується одразу після попередньої. Основна структура лінійної програми складається зі вхідних даних, обчислювальних операцій та вихідних даних. Зазвичай програма починається з введення даних, далі виконуються потрібні обчислення, і в кінці програми виводяться результати.
Наприклад, лінійна програма для обчислення середнього значення двох чисел може мати наступний код на мові Python: # Введення двох чисел num1 = float(input(“Введіть перше число: “)) num2 = float(input(“Введіть друге число: “)) # Обчислення середнього значення avg = (num1 + num2) / 2 # Виведення результату print(“Середнє значення: “, avg)Ця програма складається з трьох інструкцій, що виконуються послідовно: спочатку вводяться два числа, потім обчислюється їх середнє значення, і в кінці виводиться результат. Це типовий приклад лінійної програми.
МОДУЛЬ “MATH”
Модуль math – це один з базових модулів мови програмування Python, який надає ряд математичних функцій і констант. Цей модуль містить багато математичних функцій, які дозволяють виконувати різні операції з числами, наприклад, обчислювати тригонометричні функції, експоненти, логарифми, квадратні корені та інші.
Щоб використовувати модуль math, вам потрібно спочатку імпортувати його, введіть наступний рядок коду в свою програму:
import math
Після цього ви можете використовувати будь-яку функцію або константу, яка є в цьому модулі. Ось кілька прикладів використання функцій та констант модуля math:
import math
# обчислюємо квадратний корінь
print(math.sqrt(25)) # виведе 5.0# обчислюємо синус
print(math.sin(0.5)) # виведе 0.479425538604203# обчислюємо експоненту
print(math.exp(2)) # виведе 7.38905609893065# обчислюємо логарифм
print(math.log(10)) # виведе 2.302585092994046# обчислюємо значення числа Пі
print(math.pi) # виведе 3.141592653589793
Це лише декілька прикладів функцій та констант модуля math. Якщо вам потрібно обчислити щось математичне, варто перевірити, чи є відповідна функція в модулі math
РОЗГАЛУЖЕННЯ
Розгалуження (англ. branching) – це процес виконання різних дій у залежності від заданої умови. У програмуванні розгалуження є фундаментальною конструкцією, яка дозволяє реалізувати умовну логіку в програмах. У мові програмування Python розгалуження можна виконати за допомогою умовних операторів. Найпростішим типом умовного оператора є
Розгалуження (англ. branching) – це процес виконання різних дій у залежності від заданої умови. У програмуванні розгалуження є фундаментальною конструкцією, яка дозволяє реалізувати умовну логіку в програмах. У мові програмування Python розгалуження можна виконати за допомогою умовних операторів. Найпростішим типом умовного оператора є
if, який дозволяє виконувати певну дію, якщо задана умова істинна. Синтаксис оператора if має наступний вигляд:if умова: ….блок кодуУ цьому коді
умова – це вираз, який повертає значення True або False. Якщо умова істинна, виконується блок коду. Блок коду повинен бути відступлений на один рівень від оператора if. Оператор if можна розширити за допомогою додаткових конструкцій. Одна з таких конструкцій – це else, який дозволяє виконувати певні дії, якщо умова невірна. Синтаксис оператора if-else має наступний вигляд:if умова: ….блок коду, який виконується, якщо умова істинна else: ….блок коду, який виконується, якщо умова невірнаКрім того, в Python є конструкція
elif, яка дозволяє задавати більше однієї умови. Синтаксис оператора if-elif-else має наступний вигляд:if умова_1: ….блок коду, який виконується, якщо умова_1 істинна elif умова_2: ….блок коду, який виконується, якщо умова_2 істинна elif умова_3: ….блок коду, який виконується, якщо умова_3 істинна else: ….блок коду, який виконуєУ даній конструкції можна використовувати будь-яку кількість блоків
elif. Всі умови перевіряються в порядку запису, тобто якщо перша умова істинна, то виконується блок коду, який їй відповідає. Якщо ж жодна умова не виконується, то виконується блок коду, який стоїть після оператора else. Наприклад, розглянемо приклад програми, яка перевіряє, чи є введене число додатнім, від’ємним або нулем:number = int(input(“Введіть число: “)) if number > 0: print(“Число додатнє”) elif number < 0: print(“Число від’ємне”) else: print(“Число дорівнює нулю”)У цьому прикладі змінна
number приймає значення, яке вводить користувач за допомогою функції input. Далі використовується оператор if-elif-else, щоб перевірити, чи є число додатнім, від’ємним або нулем. В залежності від результату перевірки виводиться відповідне повідомлення. Розгалуження дозволяє програмі виконувати різні дії в залежності від умови, що є корисною властивістю в багатьох програмах. Наприклад, використання розгалужень є необхідним при створенні програм, які працюють з великими обсягами даних, або програм, які мають взаємодіяти з користувачем, перевіряючи введені дані. Ще одним прикладом використання розгалужень є програми, які повинні здійснювати певні обчислення в залежності від введених даних. Наприклад, розглянемо програму, яка обчислює площу прямокутника за його довжиною та шириною:Ще одним прикладом використання розгалужень є програми, які повинні здійснювати певні обчислення в залежності від введених даних. Наприклад, розглянемо програму, яка обчислює площу прямокутника за його довжиною та шириною:length = float(input(“Введіть довжину прямокутника: “)) width = float(input(“Введіть ширину прямокутника: “)) if length <= 0 or width <= 0: print(“Помилка: довжина та ширина повинні бути більше нуля”) else: area = length * width print(“Площа прямокутника дорівнює”, area)У цьому прикладі змінні
length та width приймають значення, які вводить користувач за допомогою функції input. Далі використовується оператор if-else, щоб перевірити, чи є значення додатніми. Якщо хоча б одне з них менше або дорівнює нулю, то програма виводить повідомлення про помилку. В іншому випадку програма обчислює площу прямокутника та виводить її значення. Розгалуження також може використовуватись для обробки помилок або винятків. Наприклад, якщо програма не може знайти файл, то можна використовувати розгалуження, щоб вивести повідомлення про помилку та вибрати альтернативний шлях дій. Також розгалуження дозволяє програмі вибирати різні алгоритми дій в залежності від умови, що може бути корисно при написанні програм зі складною логікою. У загальному, розгалуження є потужним інструментом для програмування, який дозволяє програмі виконувати різні дії в залежності від умови, що є корисним властивістю в багатьох програмах.